Придбання основних засобів у фінансовий лізинг прирівнюється до постачання товарів, і, незважаючи на те, що право власності переходить до лізингоотримувача в майбутньому, юридична особа має право на амортизацію об'єкту лізингу та віднесення витрат по обслуговуванню, також на податковий кредит в момент фактичного отримання об'єкту лізингу.

Для того, аби мати право відображати в витратах лізингові платежі, потрібно відповідати поняттю фінансовий лізинг в розумінні Податкового кодексу України (ПКУ).

Відповідно до положень пункту 14.1.97 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

• об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізигоодержуач зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
• балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
• сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
• майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Згідно п. 14.1.191 ПКУ фінансовий лізинг прирівнюється до постачання товарів. В такому разі підприємство лізингоотримувач керується стандартами бухгалтерського обліку (ПСБО) в частині обліку даного основного засобу.

По ПДВ у лізингодавця по операції фінансового лізингу виникає об’єкт оподаткування ПДВ згідно п. 187.6 ПКУ у момент фактичної передачі об’єкта фінансової оренди, а у лізингоотримувача виникає право на податковий кредит згідно п. 198.2 ПКУ в момент фактичного отримання об’єкта фінансової оренди.

Висновок:

1. Підприємство обліковує об’єкт лізингу як основний засіб із віднесенням амортизаційних відрахувань на витрати згідно ПСБО 7 Основні засоби. Тобто відображає основний засіб за Дт рахунку 10 Основні засоби, і відносить амортизацію на рахунок 13 Амортизація.

2. Платежі за користування об’єктом лізингу (послуги, комісії, відсотки, тощо) відносяться на витрати в періоді оплати таких витрат (як правило щомісячно). В бухгалтерському обліку таки витрати мають потрапляти на Дт рахунку 952 Інші фінансові витрати.

3. Витрати на обслуговування об’єкту оренди несе лізингоотримувач (для авто це буде ТО, паливо, шини і т.д.). В бухгалтерському обліку обліковуються за Дт рахунків 23, 91, 92, 93 в залежності від використання основного засобу в обліку підприємства.

4. Підприємство має право на податковий кредит в момент фактичного отримання об’єкту фінансового лізингу (факт підписання акту прийому-передачі), звичайно після реєстрації податкової накладної в ЕРПН.

5. Право власності на такий основний засіб перейде після виконання умов договору фінансового лізингу (як правило в момент останньої оплати). В такому разі підписується акт прийому-передачі основного засобу у власність лізингоотримувача, в якому вказується, що сторони повністю виконали умови договору фінансового лізингу.